| Меню сайту |
|
 |
| Наше опитування |
|
|
| Статистика |
|
|
| Форма входу |
|
|
| Реклама |
ТУТ
БУДЕ
ВАША
РЕКЛАМА
2 місяці - 1 wmz |
|
| Реклама |
ТУТ
БУДЕ
ВАША
РЕКЛАМА
2 місяці - 1 wmz |
|
| Реклама |
ТУТ
БУДЕ
ВАША
РЕКЛАМА
2 місяці - 1 wmz |
|
|
ФІНАНСОВІ ПОСЕРЕДНИКИ ТА ЇХ РОЛЬ В ЕКОНОМІЦІ
Грошовий ринок за характером зв’язку між кредиторами та позичальниками розділяється на два сектори:
сектор прямого фінансування та сектор непрямого фінансування.
У секторі непрямого фінансування поряд з кредиторами і позичальниками, яких умовно можна назвати базовими суб’єктами ринку, з’являється третій – економічний посередник, який є самостійним і рівноправним суб’єктом грошового ринку. Подібно до базових суб’єктів він формує власні зобов’язання та вимоги і на цій підставі емітує власні фінансові інструменти, які стають інструментом торгівлі на грошовому ринку. Всі ці суб’єкти називаються фінансовими посередниками, а їх діяльність з акумуляції вільного грошового капіталу та розміщення його серед позичальників-витрачальників називається фінансовим посередництвом. Фінансові посередники діють на ринку від свого імені і за власний рахунок, створюючи власні зобов’язання, і власні вимоги. Тому їх прибутки формуються як різниця між доходами від розміщення акумульованих коштів і витратами, пов’язаними з їх залученням. Так, страхова компанія, акумулюючи кошти своїх клієнтів, створює нове зобов’язання – страховий поліс, а розміщуючи ці кошти в банках чи цінних паперах,
створює нову вимогу до позичальника.
Фінансові посередники відіграють важливу роль у функціонуванні грошового ринку, а через нього – у розвитку ринкової економіки. Їх економічне призначення полягає в забезпеченні базовим суб’єктам грошового ринку максимально сприятливих умов для їх успішного функціонування. Тобто функціонально фінансові посередники спрямовані не всередину фінансової сфери, не на самих себе, а зовні, на реальну економіку, на підвищення ефективності діяльності її суб’єктів.
Фінансове посередництво означає професійну діяльність банківських і небанківських фінансових установ щодо задоволення економічних потреб клієнтів шляхом наданням їм відповідних фінансових послуг.
Для забезпечення своєї діяльності фінансові посередники також витрачають значні кошти, і утримання цих посередників обходиться суспільству недешево. Проте завдяки великим обсягам виконуваних операцій, їх оптовому характеру, собівартість кожної окремої операції коштуватиме посередникам та суспільству значно дешевше, ніж якби вона виконувалась безпосередньо кредиторами та позичальниками;
Особливої уваги заслуговує класифікація фінансового посередництва. Більш правомірним є класифікація всіх фінансових посередників за одним критерієм – участю їх у формуванні пропозиції грошей. За цим критерієм вони поділяються на:
банки, які через грошово-кредитний мультиплікатор здатні впливати на пропозицію грошей;
небанківські фінансові посередники (фінансово-кредитні установи), які такої здатності не мають.
Банки відіграють ключову роль серед фінансових посередників. Це проявляється в такому:
на банки припадає більша частка в перерозподілі позичкових капіталів на грошовому ринку, ніж на будь-який інший вид фінансових посередників;
банки за своїм функціональним призначенням беруть участь у формуванні пропозиції грошей і мають можливість безпосередньо впливати на ринкову кон’юнктуру й економічне зростання, а інші посередники такої можливості не мають. Більше того, діяльність банків з пропозиції грошей багато в чому визначає становище всіх інших посередників на грошовому ринку. Саме банки ведуть рахунки останніх, сприяють формуванню їх грошових фондів, здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування і через це мають можливість впливати на їх діяльність;
банки мають можливість надавати економічним суб’єктам широкий асортимент різних послуг, тоді як інші посередники спеціалізуються на окремих, часто обмежених, фінансових операціях. Тому можливості впливу на грошовий оборот і економіку загалом у банків значно ширші, ніж у будь-якого виду небанківських фінансових посередників.
Завдяки функціональним особливостям діяльності банків виникає об’єктивна необхідність у системному суспільному контролі за банками. Основними цілями такого контролю є:
не допустити, щоб банки заради своїх корпоративних інтересів надмірно збільшували пропозицію грошей і порушували товарно-грошову рівновагу на ринку, завдаючи шкоди суспільству в цілому. Для цього створюється централізована система контролю і регулювання банківських резервів через центральні банки; забезпечити достатню надійність комерційних банків заради захисту інтересів їх вкладників. Для цього створюють спеціальні системи забезпечення стабільності банків, основними елементами яких є централізоване встановлення економічних нормативів діяльності банків та контролю за їх дотриманням.
 Профессиональная раскрутка сайта, заработок для веб-мастеров
Щоб забезпечити такий суспільний контроль за банківською діяльністю, банки не тільки абстракно-теоретично, а й практично виділяються в окрему інституційну структуру. Вона називається банківською системою і функціонує на підставі окремого банківського законодавства, яке передбачає досить жорстку регламентацію роботи банків та чіткий механізм нагляду і контролю за їх діяльністю. Цим досягається урівноваженість інтересів власників банків та їх працівників, з одного боку, та інтересів їх вкладників і суспільства в цілому – з іншого. Маючи завдяки своїм функціональним особливостям явні переваги перед іншими посередниками у своїй комерційній діяльності, банки через систему контролю і нагляду ставляться в такі умови, за яких їхні можливості і становище на ринку вирівнюється з положенням інших його суб’єктів.
Аналіз багатовікової світової історії банківської справи та механізму функціонування грошового ринку дає підстави віднести до банківської діяльності комплекс із трьох посередницьких операцій:
приймати грошові вклади від клієнтів;
надавати клієнтам позички і створювати нові платіжні засоби;
здійснювати розрахунки між клієнтами.
Виконання цього комплексу операцій можна вважати визначальною економічною ознакою банку взагалі – як центрального, так і комерційного. Перелічені операції є базовими, вони створюють первинну сферу банківської діяльності. Це місце їх визначається самою природою грошового ринку.
Отже, комплекс із трьох базових операцій – депозитних, кредитних і розрахункових – створює первинну сферу банківської діяльності, а фінансовий посередник, що виконує цей комплекс, є банківським інститутом, банком в економічному розумінні.
Розглянуте визначення економічної сутності банку не є суто теоретичним, відірваним від реальної дійсності. Воно принципово не суперечить правовому визначенню, прийнятому у світовій практиці різних країн, оскільки вказані три базові операції, що конституюють банк як економічне явище, обов’язково присутні у переліку тих операцій, які законодавство дозволило виконувати банкам.
Банківська система України з осені 2008 року переживає глибоку кризу. Знизилась кредитоспроможність переважної частини підприємствпозичальників, знизилась капіталізація банків; недостатній рівень менеджменту багатьох банків, спричинив високу ризикованість банківської діяльності, підвищену недовіру до банків, особливо з боку сектору домогосподарств. Всі економічні суб’єкти, в яких з’являються вільні грошові кошти, не можуть їх надійно розмістити і віддають перевагу конвертації в іноземну валюту, курс якої постійно зростає. В умовах високої інфляції НБУ змушений проводити достатньо жорстку рестрикційну грошово-кредитну політику, що теж не сприяє зміцненню банківської системи. Небанківські фінансово-кредитні установи теж є фінансовими посередниками грошового ринку, які здійснюють акумуляцію заощаджень і розміщення їх у дохідні активи: у цінні папери та кредити. У своїй діяльності вони мають багато спільного з банками. Економічна відмінність між ними полягає в тому, що суб’єкти небанківських фінансових посередників не можуть розмістити в активи більше коштів, ніж самі акумулювали.
Читайте детальніше про банки та обмін грошей з електронних на готівкові.
|
|
| Пошук |
|
|
| Календар |
| « Травень 2024 » | | Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд | | | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
|
|
|
