З моменту початку ринкових реформ в Україні трансформувались відносини власності, кардинальним чином змінено організаційні форми функціонування суб’єктів господарювання, в основному створена інституціональна основа ринкової економіки. Одним із ключових чинників успішного завершення формування ринкової інфраструктури є повноцінне функціонування фінансового ринку.

Фінансовий ринок – це сфера ринкових відносин, що є механізмом, який акумулює і перерозподіляє грошові засоби суспільства між різними секторами і галузями, створює умови ефективного їх переливання і використання, сприяє капіталізації економічних відносин.

Як кумулятивна система ринок фінансових послуг об’єднує сегментовані види професійної діяльності з оперування фінансовими активами. Він включає в себе менш місткі ринки – банківських, страхових, інвестиційних та інших послуг. Щойно перелічені й інші субринки є підсистемами ринку фінансових послуг, що відрізняються способом організації, регулювання та характеристиками конкретної послуги, а також метою й завданнями її надання / використання. Функціональне призначення фінансового ринку полягає у трансформації грошових засобів у ресурси, що створюють валовий внутрішній продукт. Об’єктом фінансового ринку виступають гроші, які вивільняються у процесі суспільного відтворення. Через ринок ці кошти акумулюються і перерозподіляються. Основним критерієм перерозподілу стає дохід. В основі цього перерозподілу лежить ціна, яка встановлюється на фінансовому ринку внаслідок зіставлення попиту та пропозиції, і є важелем саморегулювання ринку. Фінансовий ринок – це сукупність різноманітних структурних елементів фінансових відносин, що взаємопов’язані і утворюють певні підсистеми, які можна розглядати, як самостійні системи. Органічною складовою фінансових ринків є кредитні відносини і ринок кредитних ресурсів. Ринок банківських кредитів охоплює відносини з приводу акумуляції кредитними установами коштів фізичних та юридичних осіб і надання їх у вигляді позичок на умовах зворотності й платності.

До позички капіталу, за своєю формою, близька купівля-продаж цінних паперів. Водночас на ринку цінних паперів, на відміну від ринку банківських кредитів, відбувається просто передача вже існуючої купівельної спроможності. Розвиток ринку цінних паперів – це своєрідний індикатор лібералізації економіки й успішного проведення ринкових реформ. На фондовому ринку відбувається перерозподіл власності, потоків капіталів, переоцінка фінансових інструментів, формування нових економічних відносин і суб’єктів. Успішне функціонування економіки у сучасних умовах неможливе без розвинутого та стійкого фондового ринку.

Діяльність фінансових посередників формує ринок фінансових послуг, де в рамках кругообігу капіталу реалізуються контрактні відносини посередників із клієнтами щодо обслуговування останніх з використанням широкого спектру фінансових інструментів.

Фінансове посередництво послідовно розвивається разом із поглибленням розподілу праці у сфері обслуговування потреб економічних контрагентів щодо збереження та примноження первісної вартості фінансових і матеріальних активів, поступово виокремлюючись у самостійний вид економічної діяльності.

Функціонування фінансового ринку передбачає ті чи інші форми його державного регулювання. Значення останнього посилюється в період проведення економічних перетворень і знижується у разі стабільного розвитку економіки. За сучасних умов в Україні державне втручання у фінансовий ринок є необхідним.